Традиція йоги

Думаю, у більшості людей є чітко складене уявлення про те, що медитація = індуїзм / буддизм. Поза Лотоса – це найпопулярніша асана – у більшості вважається невід’ємною частиною ведичної культури. Культури, яку вважається, принесли із собою арії, побудували величезну імперію на кастовому принципі і законах. Але цей спосіб посадки в позу Лотоса був у цьому регіоні ще до приходу аріїв, на що вказують деякі знахідки в місті Мохенджо-Даро.

Мохенджо-Даро – одне з найбільших міст стародавньої цивілізації в долині Інду. По розвитку вона була нарівні з Стародавнім Єгиптом, Месопотамією та Критом. Наприкінці 19 століття до н.е., коли цивілізація занепала, місто Мохенджо-Даро було покинуто. При дослідженнях цього міста, були знайдені печатки, на яких були зображені протобоги, що сидять у позі лотоса.

Деякі пов’язують занепад Мохенджо-Даро з приходом аріїв, які мали більш прогресивні технології ведення війни (кіннота і колісниці). Але якщо взяти до уваги різницю в часі, то можна сказати, що Мохенджо-Даро занепала ще до приходу прихильників культу Рами, а нова ведична цивілізація увібрала в себе залишки культури колишніх жителів.

Поклоніння Шиві вважається найдавнішим культом Індії. Стародавній Шива-аскет сидить у позі лотоса в стані глибокої медитації.

На тих печатках, які були знайдені в стародавньому місті, були зображення бога, що сидить, схрестивши ноги. Образ на пресі трактується деякими як образ йога, інші називають його прообразом Шиви. Саме ці малюнки вважаються ранніми зображеннями людини в головній позі йоги.

Поза Лотоса вважається найзручнішою, оскільки вона дозволяє утримувати пряму спину, не напружуючи м’язи, а нижня частина тулуба при цьому максимально стійка. Це дозволяє максимально сконцентруватися на власних відчуттях і не відволікатися на навколишнє середовище.

Що ж до аріїв, що прийшли на територію Інда, для них близька асана Будди, вона більш природна для людського тіла, швидше призводить до розслабленості.